Розбите корито українського народовладдя

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 [2 Голоса (ів)]

nezalezhnist

 

   «Правитель правдою будує край, а хабарник руйнує його». Це слова із Священного Писання, книги Приповістей Соломона, глава 29. Вони говорять про те, що неможливо збудувати країну за наявності хабарників, бо вони зруйнують все, що хотів би збудувати праведний правитель. Але якщо сам правитель є хабарником, що тоді? Тоді це явище називається корупцією. Хіба не так? Адже корупція – це хабарництво у владних структурах. Ось і маємо правителя, хабарника, який не лише правдою не будує край, а вдесятикрат руйнує його. Про яке державотворення може йти мова?

Коли цілий рік народ готували до вступу асоційованим членом в ЄС, у людей була мрія – нарешні закордон допоможе нам, або й примусить декого у влади, жити по-закону, а не по-понятіях. Для зруйнованого середнього бізнесу вже не лишилося ніякої іншої надії відродитися з попелу, в який його перетворила фіскальна та контролююча система, вибудувана в державі з метою витискання всього, що можна витиснути із бізнесу. І тут зненацька всі почули приголомшливу звістку: припинилася євроінтеграція і всі опинилися в один момент перед розбитим коритом, не тільки у вигляді нашої спустошеної казни, але і знищеною мрією на майбутнє. Подальші дії влади демонстрували її безкарність і місце для народу – автозаки для незадоволених, вибиті зуби, поламані ребра, проламані голови для незгодних.

Чому ж не захотів великий бізнес, або олігархи, іти в Європу? Відповідь проста – звикли жити поза законом, адже самі цим законом керували, як хотіли, перевертаючи його на понятія. А у Європі потрібно жити відносно правдиво. Тому подивилися олігархи, зважили всі за і проти, і вирішили далі подібно до пиявки, смоктати з держави собі преференції на повернення ПДВ, уникнення від податків, на безальтернативні занижені по ціні тендери і т. д. І ми побачили наслідки – все, що б не робилося, не купувалося державними структурами – у рази дорожче за справжню ціну. А для великого бізнесу – все майже за безцінь, особливо державне. А відкати вже почали перевищувати справжню ціну кінцевого продукту. Ось так розбазарили країну і почали шукати, де б узяти ще грошей для подальшого пограбування. Може Китай дасть, а може Росія, бо Європа у ці іграшки не грається, там наперсточників і шуллерів підтримувати не збираються. Змінюються особи на трибунах, у палатах Верховної та інших Рад, змінюються президенти, а народ біднішає і духовно, і морально і матеріально.

Як же ми дійшли до такого стану?

Відповідь проста – народ відкинув від себе владу, дану Богом. А відомо, що святе місце пустим не буває, тому завжди знайдеться той, хто підхопить цю владу. Олігархи, за допомогою мамони, тобо грошей, здобули владу, і використовують її для подальшого збагачення, щоб заволодіти ще більшою владою для ще більшого збагачення. Але ж у нашій Конституції прописано ясно, що саме народ є носієм влади.

Як же сталося так, що він її перестав мати реально?

Вернемося знову до Священного Писання. Історія розповідає як Бог, створивши людину, - своє найкраще творіння, причому по Своєю образу і Своїй подобі, - дарував людині свободу і владу керувати творінням, і навчав її. Дав людині Свої Заповіді для цього. Спочатку вожді племен, наділені священною владою даною від Бога, керували народами. Потім царі одержали таку владу, яка також вважалася священною, і самі особи царів були освяченими, адже їм була дана влада від Бога керувати народами. У вік демократії Бог благословив народові вже без вождів і царів керувати собою, але згідно заповідей Божих, ось така влада, дана народові, і є від Бога. Коли ж народ не став керувати собою то знайшлися срібнолюбці, які побажали Богом дану владу використати на своє збагачення, і підступно її захопили.

У нас в Україні насправді ще немає демократії!

Чи може народ відкликати депутата, якого обрав? Ні. Обрати може, а відкликати не може. Але ж, вибачте, як можна керувати кимось, якщо ти його призначив, а звільнити не можеш? Чи хоч би один із депутатів, набрехавши три короби обіцянок і не виконавши жодної, хоч би за одну відповів? Ні. Цього ми ще не бачили. Чи хоч би один обранець що купує голоси, або той хто продає свій голос, поніс покарання за цей злочин? Ні. Це не вигідно олігархам.

Але ж той, кого обрали люди депутатом, і вся ієрархія державних службовців, яка призначена служити народові, наділена якою владою? Владою, делегованою від народу, який одержав її від Бога. Тому кожен службовець, який творить зло, маючи владу, повинен знати, що одержав владу від Бога, але зловживає нею. Отже нехай або покається і припинить чинити зло, або нехай поверне владу народові, а люди нехай оберуть собі іншого, який буде творити цією владою добрі справи, чесно, правдиво по-Божому, люблячи свого ближнього, а не свою кишеню.

Чи можливо це? Звичайно, інакше Церква не молилася би до Бога словами: «Нехай воля Твоя буде як на небі, так і на землі».

Є три дії, на мою думку, які треба зробити людям, щоб повернути собі даний від Бога дар влади, захищений до речі і Конституцією України.

Три кроки до повернення демократії.

По-перше, не може депутат бути обраний згідно партійних списків, він має обиратися людьми, серед котрих живе, які його знають, і в разі його зради зможуть на воротах його будинку написати слова «Ганьба!» та інші. Знаючи про це, він не наважиться ставати тушкою та зраджувати людей. Тому представництво може бути лише згідно з територіальною ознакою.

По-друге, люди мають вернути собі право відликати обраного ними депутата будь-якого рівня, і тут же обирати замість нього нового на весь залишок даної каденції, або залишати місце свого представника вільним до закінчення каденції. Тоді якщо його фінансував хтось, то цей хтось опиниться просто без своїх грошей і на другий раз тричі подумає чи варто когось ще фінансувати.

По-третє, передвиборча програма повинна бути документом, котрий має юридичну силу і може фігурувати у суді, щоб можна було чітко зафіксувати відступлення депутата від своїх обіцянок, або їх невиконання. Хіба не сказано Богом: (Матв.12:36) «Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!» Тож якщо будь-яка звичайна людина підпадає під це правило, то чи не тим більше той, хто хоче бути обраним великою кількістю людей, хто на високих трибунах перед численними натовпами проголошує свої обіцянки? Обов’язково повинен.

Тоді зникнуть із владних структур шахраї, смотрящі, разводящі, тушки та кнопкодави, у суспільстві припиняться такі протистояння, як ми тепер бачимо, люди повернуть собі гідність бути дітьми Божими і керувати собою згідно Божих законів, а не понятій, нав’язаних ззовні.

Тоді, очевидно, припинемо ми ходити по колу, коли одні обличчя замінюються на інші, а суть процесу залишається незмінною – хабарник руйнує і руйнує край наш. Тоді прийдуть до влади розумні, працелюбні, народолюбні наші співвітчизники, і поступово збудують не рай, а хоча б подобу того правдивого життя, яким заповів нам жити наш Бог і Творець, очікуючи Його славне пришестя, Якому слава на віки!

Думаю, що багато цікавого можна було б запозичити нинішнім громадським та політичним діячам, які прагнуть зробити якісь позитивні зрушення у суспільному житті з прикладу Ісландії: http://litsa.com.ua/show/a/13565

Роздуми про сьогодення.

Митрополит Іоан, Черкаський і Чигиринський

УПЦ Київського Патріархату

 

Книги

books228577dtg3 middle

НОТИ

Аудіо

audio

Відео

НАША КНОПКА

Інформаційне управління Черкаської єпархії

 
 
ioan2018 Митрополит Черкаський і Чигиринський ІОАН

   Митрополит Черкаський і Чигиринський ІОАН, (в миру Олег Васильович Яременко)...

Читати далі...