Проект №4 КАЛАШНИК Ю.І.

Товариство з обмеженою відповідальністю

Творча архітектурна майстерня

Юрія Калашника

 

Ліцензія АГ № 573615 Державної архітектурно-будівельної інспекції

Міністерства регіонального розвитку та будівництва України

     Кваліфікаційний сертифікат архітектора АР №000249

           від 18 лютого 2011 року

18006, Черкаси, вул.Смілянська,2

 

Храмовий комплекс

Святого Архістратига Божого Архангела Михаїла

в м.Черкаси

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

АРХІТЕКТОР                                                      КАЛАШНИК Ю.І.


2015 рік

 

І Рішення генерального плану

   Храмовий  комплекс Святого Архістратига Божого Архангела Михаїла розміщується в західній частині Ювілейного парку, а саме на північно- західній частині верхньої тераси парку, яка розкривається в бік водосховища та примикає до автомобільної траси , що проходить від м.Черкаси до м.Золотоноша.

Головний підхід до храму передбачається від вул. Дахнівської в вигляді алеї , на якій розміщуються місця для відпочинку, квітники та місця для можливого розташування скульптурних елементів, пов’язаних із історичними подіями та особистостями Черкаського краю. На підходах до алеї розміщуються місця для паркування та капличка, яка символізує початок та орієнтир для визначення підходу до комплексу , а також може служити відродженню місця поклоніння перед далекою дорогою.

Для вирішення урочистого  переходу з прямолінійної алеї на повернення та орієнтування її на храмовий комплекс, влаштовуються «пропілеї»  в складі монастирських приміщень та споруди парафіяльного будинку з трапезною та залом парафіяльних зібрань. Завершується алея урочистою вхідною брамою. За брамою розкривається майдан , на якому розташований власне храм. Перед храмом передбачено фонтан.

Храм розміщується на стилобаті. Над стилобатом навколо храму передбачено гульбище для малих урочистих ходів. Навколо храмового комплексу передбачений широкий прохід для великих і урочистих хресних ходів. Перед головним входом передбачено розміщення музейної галереї історії затоплених сіл з каплицею.

Поряд з майданом передбачено розміщення альтанки для відпочинку , оглядові майданчики. Гульбище також може слугувати, як оглядовий майдан  навколо храму. Передбачено майдан для влаштування мистецьких майстер-класів і т.і. За парафіяльним будинком передбачена громадська вбиральня, а також автостоянка для транспорту з обслуговування парафіяльного будинку.

Генпланом передбачено сходовий спуск з оглядовими площадками з верхньої тераси до нижньої тераси з наступним проходом на берег Дніпра. На одній із верхніх площадок можливе розміщення скульптурної споруди з Архангела Михаїла на коні .

Транспортний проїзд передбачено від вул.Дахнівської з частковим переплануванням та продовженням його до парафіяльного будинку та господарських споруд парку та адмінбудинку охорони мосту.

Сходи до водосховища передбачено висячими без руйнування ландшафту і ощадливого збереження його по типу виходу на Тарасову гору в м.Канів та в парку «Софіївка» в м.Умань.

Планувальне рішення генплану вирішено за принципом пульсуючих просторів, що придає підвищення значимості, урочистості і величності при сприйнятті комплексу в динаміці та в просторі.

 

ІІ Архітектурно-планувальне та

об’ємно-просторове рішення храму

 

Високий пафос в боротьбі за соціальну і національну свободу обумовили розквіт українського мистецтва. Ідея визвольної боротьби , національного ствердження  придали образам мистецтва величність і урочистість. Результатом цього було повсюдне зведення храмів, які є високим досягненням народного будівельного генія. Хрестоподібні п’ятибанні споруди (храми) тому так полюбились, що в них з найбільшою повнотою виразились народні естетичні ідеали. Образ їх баштоподібних бань і куполів був благородним і піднесеним. Їх силует нагадував про Божественну Трійцю Бог Отець, Син і Святий Дух притаманний, як ранньому триглавому будівництву храмів традиційно і цілком логічно перейшов в вирішення в будовах храмів часів Мазепи, часів козацької слави і свободи українського народу, його прагнення до вільного демократичного суспільства.

Прикладом може слугувати церква святої Катерини (початок 18століття) в Чернігові яка побудована на кошти чернігівського полковника Якова Лизогуба присвячена успішній операції штурму Азовської фортеці українськими козаками під проводом наказного  гетьмана Я.Лизогуба. Церква по суті є меморіальним пам’ятником слави українських козаків виконаний в кращих традиціаях українького барокко.

Вертикальність членування та грушоподібні куполи придають споруді могутню динаміку і вертикальний легкий зліт. Вони, як гігантські меморіальні пам’ятники , поставлені, поставали і постають на честь козацьких перемог, були і будуть споглядатись з усіх сторін і нагадувати потомкам про військові подвиги наших предків.

В такому ж стилі вирішений Успенській собор в Новгород-Северську по зразку Єкатерининської церкви в м.Чернігові, церква Видубицького монастиря в м.Київ.

Наш храм відповідно до умов програми конкурсу вирішується на підставі глибокого осмислення традицій храмового будівництва часів розквіту українського барокко та доби козацької державності.

Планувально храм має хрестоподібну форму і орієнтований відповідно до вимог церковних  православних канонів. В храмі передбачено крім основних приміщень, таких як молитовний зал, алтар, ризниця, паламарка, нартекс ,   також кіоск при вході для продажу ритуальних та релігійних предметів для прихожан та хори над  нартексом. Передбачено можливість проходу священників в санвузол, який розміщений в стилобатній частині під ризницею.

Храм розміщується на стилобаті. В стилобатній частині розміщуються приміщення музею історії козацької слави, музею ікони, недільної школи, бібліотека, санвузли та інші допоміжні та господарські приміщення.

Для стилобатної частини гульбище навколо храму використовується для малих хресних та урочистих ходів, а також як оглядовий майдан. На стилобат ведуть сходи з головного фасаду та з північної сторони і пандус з південо- західної сторони храму.

Планувальне рішення передбачає незалежне функціонування вбудованих приміщень в стилобаті та самого храму.

Фасади досить пластичні, з оригінальними формами планшетів, хрестів, навершя - яке кореспондується з навершам Суботівської церкви, як данина перетоку традицій в храмовому архітектурно- художньому поєднанню традицій часу козацької доби, козацької державності часів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи.

Зважаючи  на часовий фактор деякі форми осучаснено (особливо це стосується глав), щоб придати більш динамічну, виразну форму, особливо в просторовому сприйманні силуету храму на підходах та під’їздах до міста, що досягається за рахунок вивешення центрального купола, енергічного та чіткого виявлення пірамідальності побудови глав в силуеті.

В запропонованому рішенні не достатньо виявленні і застосовані декоративні елементи притаманні українського барокко за браком часу на їх вирішення та досконале вивчення, але це можливо врахувати авторами при розробці наступних стадій проектування, якщо це рішення буде прийняте за основу проектування.

Слід звернути увагу на особливості розміщенню глав на храмі та храмах України, яке різко відрізняється від Московських традицій, коли в п'яти головних храмах московського стилю вони будь-де тільки не над алтарем, нартексом та над боковими приділами.

Кілька слів щодо розміщення музею затоплених сіл, автором пропонується розмістити його окремою спорудою перед головним входом до храму. Музей включає в себе галерею-вітрину доступну повсякчас де розміщенні макети, фото, муляжі за вітражем. В центрі розміщується капличка пам'яті з переліком затоплених сіл та короткою справкою історії їх існування, затоплення та відселення. Одночасно музей відгороджує майдан перед храмом від господарського двору адмінбудівлі охорони мосту.

Монастирський будинок в два- або три поверхи включає в собі  монастирські келії та побутові приміщення. Парафіяльний будинок в 2 або 3 поверхи включає в собі приміщення трапезної, зал парафіяльних зборів і засідань, адмінприміщення парафії і приміщення митрополита та його управління з побутовими приміщеннями.

Кольорове рішення фасадів традиційно відповідає українському менталітету і традиціям. Білі стіни (біла хата) – випромінювання світла. Глави в кольорах українського стяга – синій і золотавий. Цокольний (стилобат ний) поверх оздоблюється шліфованим гранітом капустянського кар’єру або штучним каменем під його колір.

Внутрішній простір храму відповідає архітектурним формам, які викристалізувались в народному уявленні про прекраснее, шляхом влаштування внутрішнього висотного розкриття кількома заломами та витягнутої освітленої форми бань.

 

ІІІ Склад приміщень храму

 

  1. Молитовний зал                   207,5м2

  2. Алтар                                       56,8м2

  3. Ризниця                                     6,0м2

  4. Паламарня                                9,7м2

  5. Нартекс                                    32,1м2

  6. Хори                                          30,5м2

  7. Тамбур головного входу           6,5м2

  8. Кіоск                                            6,0м2

  9. Санвузол                                      4,1м2

                                                        ------------

                                                          359,2м2

 

ІV Склад приміщень стилобату

 

  1. Музей казацької слави                          200,3м2

  2. Музей ікони                                             97,8м2

  3. Навчальні класи           27,3+34,2+26,0=87,5м2

  4. Бібліотека                               34,2+26,0=60,2м2

  5. Приміщення персоналу                            27,3м2

  6. Допоміжні приміщення       7,6+7,6+7,0=22,2м2

  7. Санвузли                                      5,0+5,0=10,0м2

  8. Тамбури                         9,0+7,0+6,9+6,9=29,8м2

                                                                      -------------

                                                                       535,1м2

 

V Основні техніко-економічні показники

 

  1. Площа забудови стилобату                           - 643,0м2

  2. площа забудови храму                                   - 289,5м2

  3. Площа гульбища                                             - 476,3м2

  4. Загальна площа храмового комплексу          - 898,4м2

      в.т.ч. загальна площа храму                          - 359,2м2

   загальна площа стилобатного поверху          – 539,2м2

  1. Загальна висота храму центральної                                                               глави (до хреста)                                                - 51,55м,

              в т. ч. стилобат                                          - 3,3м

 

Архітектор                                                        Ю.І.Калашник

 

1

2

3

4

5

6

7

{jcomments on}